Українська
Знаєте, не хочеться бути білою ворону. Тут всі пишуть на російській, а я-на українській. Так зручніше, так я ще й кубіта Зі Львова(майже, так скажем душевно). Наша мова ж така милозвучна, нею не тільки приємно писати, а й говорити, читати. Не буду відходити від своїх принципів і буду писати так. Вистарчає віршів на російській(я ж недоавтор)
Її пісні — як перло многоцінне,
як дивен скарб серед земних марнот.
Тим паче зараз, як така розруха.
Тим паче зараз, при такій війні,—
що помагає не вгашати духа,
як не співцями створені пісні?
«Маруся Чурай» Л. Костенко
Це напевно найкращий коментар, який можна було б чекати.Дякую