Давай забудемо на секунду все, що було сказано. Все ж настільки чудово: весна прийшла, птахи  співають і вся ця ванільна фігня. Горнятко кави чи чаю допомагає хоча б якось прожити ці 'веселі деньки'. Хочеться нарешті закутатись в теплу ковдру і забути усе, що було протягом цілого року. Він був не поганий, але хочеться все почати з 0. Ну що ж, будемо старатись щось змінити. 'Гоу дота' забувається на певнийперіод часу. Привіт хімія, біологія і соціологія.

Давай забудем на секунду все, что было сказано. Все же так замечательно: весна пришла, птицы поют и вся эта ванильная фигня. Чашку кофе или чая помогает хоть как-то прожить эти «веселые деньки». Хочется наконец укутаться в теплое одеяло и забыть все, что было в течение целого года. Он был не плохой, но хочется все начать с 0. Ну что же, будем стараться что-то изменить. «Гоу дота» забывается на определенный период времени. Привет химия, биология и социология.

Це було чудово: оркестрова музика, повна зала, розмови про комп'ютерні ігри. Атмосфера просто вражала. Люди знайомляться між собою, спілкуються і ти знову отримуєш нові позитивні відчуття(а я таке люблю). Зал занурився  в тишу та темряву… Усі завмирають в очікуванні того, що запам'ятається до кінця життя. На сцену виходить доволі симпатичний молодик і представляється 'не алкоголіком, а геймером'. Оркестр грає головну тему з Battlefield 2 і мурашки по шкірі пробігають від голови до ніг. Раз за разом серце все пришвидшує темп, ти захоплюєшся усім почутим та побаченим. Навколо тебе лише музика, так би завжди)). До чого веду: день був чудовим!!! Дякую #CantabileOrchestra #WithGunsAndMagic 

Это было прекрасно: оркестровая музыка, полный зал, разговоры о компьютерных играх. Атмосфера просто поражала. Люди знакомятся между собой, общаются и ты опять получаешь новые позитивные ощущения (а я такое люблю). Зал погрузился в тишину и темноту… Все замирают в ожидании того, что запомнится до конца жизни. На сцену выходит довольно симпатичный молодой человек и представляется «не алкоголиком, а геймером».Оркестр играет главную тему из Battlefield 2 и мурашки по коже пробегают от головы до ног. Раз за разом сердце все ускоряет темп, ты восхищаешься всем услышанным и увиденным. Вокруг тебя только музыка, как бы всегда)). К чему веду: день был замечательным!!! Спасибо #CantabileOrchestra #WithGunsAndMagic

Хочу оволодіти якимись незвичними навичками. Давно почала задумуватись про менталістику. Це дуже цікаво. Вміти читати людину не промовивши й слова. Але постає інше питання: як ти це все зробиш?

Є декілька варіантів до розв'язання цієї ситуації.

1)закидаю в смітник соціальні мережі;

2)почати читати більше книг(хоча і так присвячую їм весь вільний час);

3) занятись самовосконаленням, медитацією;

Головне — почати. Тому варто звертати манатки та здійснювати мрію) 

Хочу овладеть некими необычными навыками. Давно начала задумываться о менталистике. Это очень интересно. Уметь читать человека не сказав ни слова. Но возникает другой вопрос: как ты это все сделаешь?

Есть несколько вариантов для разрешения этой ситуации.

1) закидываю в помойку социальные сети;

2) начать читать больше книг (хотя и так посвящаю им все свободное время);

3) заняться самосовершенствованием, медитацией;

Главное — начать. Поэтому стоит сворачивать манатки и осуществлять мечту)

Так давно цього чекала і ось-привіт мій улюблений оркестр.

Почнемо з того, що всі мої вихідні монотонні. Я їх проводжу читаючи книги та попиваючи зелений чи чорний чай з лимоном та каркаде. Хоча ці вихідні були чудовими-вперше я дивилась фільми в скайпі. Так так, саме в скайпі. Це було зовсім незвично: одночасно включити фільм онлайн і сміятись з людиною, яка від тебе на відстані 100 км. дивні розмови та дикий сміх-те, що потрібно під час нудновихідних) Тепер для повно щастя потрібно закінчити всі книги, які в мене на телефоні(їх там всього 24) Загалом, літо в мене пройде в ритмі читання та перегляду нових серіалів, можливо навіть візьмусь за якісь досліди

Начнем с того, что все мои выходные монотонны. Я их провожу читая книги и попивая зеленый или черный чай с лимоном и каркаде. Хотя эти выходные были замечательными-впервые я смотрела фильмы в скайпе. Да да, именно в скайпе.Это было совсем необычно: одновременно включить фильм онлайн и смеяться с человеком, который от тебя на расстоянии 100 км. Странные разговоры и дикий смех-то, что нужно во время скучновыходных) Теперь для полного счастья нужно закончить все книги, которые у меня на телефоне (их там всего 24) В общем, лето у меня пройдет в ритме чтения и просмотра новых сериалов, возможно даже возьмусь за какие-то опыты

Іноді всередині себе ти створюєш міні всесвіт і запускаєш туди лише певних людей, як є для тебе важливими.Тебе нічого не цікавить окрім того, щоб зробити мешканців свого світу щасливими та задоволеними. Ти живеш з ними і ними, цінуєш кожен їх вчинок, допомагаєш. Цей світ стає тобою. Але одного разу цей світ починає ламатись, ти намагаєшся його рятувати, ніби обмотавши скотчем. Нічого не виходить, все падає та розсипається як пісок. Ти залишаєшся пустим, і цей вільний простір залишаєш закритим назавжди, стаєш черствим та безсердечним. Мій світ вбили, я пуста і більше нічого не хочу. Моє друге ім'я Апатія.

Иногда внутри себя ты создаешь мини вселенную и запускаешь туда только определенных людей, какие для тебя важны.Тебя ничего не интересует кроме того, чтобы сделать жителей своего мира счастливыми и довольными. Ты живешь с ними и ими, ценишь каждый их поступок, помогаешь.Этот мир становится тобой. Но однажды этот мир начинает ломаться, ты пытаешься его спасать, будто обмотав скотчем.Ничего не получается, все падает и рассыпается как песок. Ты остаешься пустым, и это свободное пространство оставляешь закрытым навсегда, становишься черствым и бессердечным.Мой мир убили, я пустая и больше ничего не хочу. Мое второе имя Апатия.

Завжди мріяла стати ветеринаром, приблизно з 5 років. Перечитала багато літератури, є ціла полиця з книжками про тварин(не тільки енциклопедії, а й книги для лікарів ветеринарів). Доля повернулась до мене всі знають чим і мої батьки вислали мене в педагогічний коледж. Три роки я ходила з кислою мармизою, не хотіла вчитись, хоча в мене і не так погано виходить. Але після слів дитини-''Як добре, що ви прийшли. З вами цікаво. Ви берете участь в іграх разом з нами, малюєте і говорите з нами. Ви хороший вихователь''- я зрозуміла, можливо і добре бути вихователем. Зробити внесок в чиєсь маленьке життя.

Всегда мечтала стать ветеринаром, примерно с 5 лет. Перечитала много литературы, есть целая полка с книгами о животных (не только энциклопедии, но и книги для врачей ветеринаров). Судьба повернулась ко мне все знают чем и мои родители выслали меня в педагогический колледж. Три года я ходила с кислой мордой, не хотела учиться, хотя у меня и не так плохо получается. Но после слов ребенка-'' Как хорошо, что вы пришли. С вами интересно. Вы участвуете в играх вместе с нами, рисуете и говорите с нами. Вы хороший воспитатель'' — я поняла, возможно и хорошо быть воспитателем. Внести вклад в чью-то маленькую жизнь.